Юлії — 19 років. Вона родом із міста Лиман Донецької області. Ще зовсім недавно її життя було звичайним і юним: школа, випускний клас, плани на майбутнє. Вона щойно закінчила 11 клас, коли все навколо почало стрімко змінюватися.

Після початку повномасштабної війни місто опинилося в постійній небезпеці. Дні й ночі минали під обстрілами, страх став частиною щоденної реальності. Юлія пережила окупацію — разом із усіма її жахами, невизначеністю та відчуттям, що завтра може не настати. У них не було світла, інтернету — здавалося, що вони відірвані від усього світу.

Саме в цей надзвичайно складний період її життя стало ще важчим.

«Я завагітніла, мене покинув батько дитини, і я виїхала сама на сьомому місяці вагітності», — розповідає дівчина.

Вона залишала рідне місто з тривогою в душі й дитиною під серцем. Дорога була важкою не лише фізично — морально вона розривала душу. Та попри все, Юлія не була зовсім одна.

«Мій тато тут, він допомагає мені», — ділиться Юлія.

Але найбільший біль — це розлука з мамою. Вона залишилася там, де й досі небезпечно. Кожен дзвінок — як останній, кожне слово — крізь сльози.

«Моя мама залишилась там. Вона подзвонила мені й сказала, що не знає, чи ми ще зідзвонимося, бо там дуже небезпечно», — ділиться дівчина.

Юлія ще зовсім молода. Вона мала б жити безтурботним життям: мріяти, закохуватись, будувати плани. Натомість вона вчиться виживати, бути сильною та відповідати не лише за себе, а й за маленьке життя, яке скоро з’явиться на світ.

Наразі Юля проживає у модульному містечку “Дубки” у м. Ірпінь. Благодійна організація ADRA Ukraine підтримала дітей модульного містечка від 6 до 14 років.

Юлія, з м. Лиман Донецької області
Грудень 2025