Програми ADRA Ukraine із забезпечення людей з інвалідністю колісними кріслами стають для багатьох українців можливістю повернути мобільність і гідність у повсякденному житті. Проєкти реалізуються у співпраці з міжнародними партнерами — Церквою Ісуса Христа Святих Останніх Днів та благодійним фондом Wheelchairs Foundation — і допомагають як окремим людям, так і лікарням у різних регіонах країни. У центрі цієї роботи — проєкт-менеджер Пилип Шуберт, який поєднує координування проєктів із безпековими завданнями в умовах війни.

— Пилипе, розкажіть про свою роботу в ADRA Ukraine. За яку діяльність відповідаєте?

— У структурі ADRA Ukraine я відповідаю за безпековий компонент: усе, що стосується безпечної роботи команди та гостей організації. Йдеться про планування виїздів у небезпечні райони, аналіз ризиків, координацію переміщень і реагування на інциденти.

Паралельно працюю над трьома проєктами. У межах співпраці з Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP) виконую роботу захисника прав (protection officer) та консультанта з безпеки.
Крім того, я є проєкт-менеджером двох програм із забезпечення людей з інвалідністю колісними кріслами:
— LDS Wheelchairs 2025 — завдяки підтримці Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів;
— Wheelchairs Foundation 2025 — у партнерстві з американським донором Wheelchairs Foundation.

— Коли й чому в ADRA Ukraine з’явився цей напрям допомоги?

— Першою до нас звернулася Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Вони запропонували допомогу з колісними кріслами для людей, які живуть з інвалідністю або отримали її через війну.
Ми побачили реальні запити від громадян, але на той момент не мали можливості допомагати в цьому напрямі. Отже, погодилися, і мене призначили координатором.

Співпраця з LDS фактично триває з 2022 року. У травні—червні цього року ми знову узгодили поставку крісел, і проєкт триває.

Після цього до нас звернувся донор Wheelchairs Foundation, який теж мав можливість передати крісла Україні. Так з’явився другий проєкт — Wheelchairs Foundation 2025. Керівництво вирішило об’єднати адміністрування обох ініціатив, тож я координую їх разом.

— Наскільки сьогодні зросла потреба в таких засобах пересування?

— На жаль, дуже суттєво. Через бойові дії багато людей отримують поранення різного ступеня, і їм потрібні крісла, щоб бодай частково повернути мобільність.
Але потребують їх не лише окремі люди — лікарні теж звертаються з проханнями. Обсяг пацієнтів збільшився, тому наявних крісел часто просто не вистачає.

Крісла за проєктом LDS Wheelchair 2025 — переважно для лікарень і будинків для літніх людей. Вони сконструйовані так, що людину перевозить персонал — самостійно пересуватися на них неможливо.

Натомість крісла за проєктом Wheelchair Foundation 2025 — це індивідуальні, так звані напівактивні моделі з великими колесами й ободами для самостійного пересування. Ми передаємо їх людям у постійне користування.

— Як відбувається процес отримання: через лікарні, пасторів, напряму?

— Усі варіанти можливі.
Запити надходять від лікарень, пасторів, спілок людей з інвалідністю та напряму від постраждалих.

Ми інформуємо про можливість отримання крісел громади, релігійні об’єднання, регіональні спілки людей з інвалідністю. Спершу збираємо запити як від лікарень, так і від людей, і одразу повідомляємо, які документи необхідно мати для отримання крісла фізичним особам, а також перелік документів для юридичних осіб, тобто лікарень, спілок, і т. ін. Після підготовки та планування ми організовуємо доставку крісел до лікарень та повідомляємо людям місце та час,  де ми їх будемо очікувати для видачі крісла за наявності всіх необхідних документів.

— Як визначаєте пріоритетність: кому надати в першу чергу?

— Усе залежить від потреби.
Лікарні, де проходять реабілітацію ветерани* та цивільні, отримують найбільшу кількість. Якщо лікувальний заклад місцевого рівня просить 2–3 крісла, ми також допомагаємо — бо потреба є скрізь.

Те саме зі спілками людей з інвалідністю.
Наприклад, Спілка людей з інвалідністю Миколаївщини активно займається евакуацією людей з небезпечних територій. Їм крісла потрібні навіть для того, щоб просто вивезти людину з дому до транспорту чи лікарні.

— Чи можете назвати установи, які вже отримали значні партії?

— Так, найбільші видачі були:
• Свалявська лікарня (Закарпатська область) — 30 крісел;
• Канів, Черкаська область — 47 крісел;
• Одеса (10-та лікарня) — 72 крісла;
• Миколаївські лікарні — 22 крісла.

У липні ми почали передавати лікарняні крісла по проєкту LDS Wheelchairs 2025.
Видача індивідуальних моделей Wheelchair Foundation 2025 стартувала у вересні.

— Скільки всього крісел уже передано?

— У межах LDS Wheelchairs — 333 крісла, вже всі видані.
За Wheelchair Foundation — із 280 уже передали близько 200.

— Зустрічали історії, які запам’яталися найбільше?

— Багато.
Наприклад, у Кременці ми передавали 45 крісел у реабілітаційний центр та будинки для літніх людей.
Одна жінка розповіла, що її знайома — Олена, мешканка Кривого Рогу — втратила кінцівку через ускладнення хвороби. Вона пересувалася на позиченому кріслі, але, коли власниця повернулася, мусила його повернути й буквально залишилась без можливості рухатися вдома. Вона молилася до Бога про допомогу — і, фактично через кілька днів отримала колісне крісло від нашої команди.
Вона щиро дякувала — для неї це стало, без перебільшення, можливістю повернутися до життя.

— Які відгуки отримуєте найчастіше?

— Люди дуже вдячні.
Чимало вдячних відгуків від ветеранів: поки триває протезування або збір коштів на дорогі активні крісла, наші напівактивні моделі дають можливість пересуватися, виходити на вулицю, взаємодіяти з життям.

— Чи хтось допомагає з логістикою?

— Так, нам суттєво допомагає «Нова пошта».
Перший великий запит був у Миколаїв та Одесу: потрібно було перевезти понад сотню крісел. Компанія надала вантажівку безкоштовно.
А коли наступного разу знову виник подібний запит, вони повторили підтримку.
Завдяки цьому ми змогли оперативно доставити 107, а потім — ще 103 крісла людям у прифронтових регіонах.

— Які виклики має команда зараз?

— Головна проблема — доставка великих партій крісел на значні відстані.
Власного великогабаритного транспорту в нас немає: використовуємо невеликі вантажівки, але вони вміщують лише 30–40 одиниць. Тому співпраця з партнерами, зокрема «Новою поштою», критично важлива.

— Які плани далі?

— Наразі збираємо запити в південних і центральних регіонах.
Очікуємо нову партію крісел за проєктом LDS Wheelchairs — після цього почнемо активно забезпечувати ними лікувальні заклади та людей на сході: Харківська та Дніпропетровська області мають великі потреби.

Мета проста: зробити доступ до крісел більш рівномірним по всій Україні, тим самим покращити якість життя маломобільним категоріям людей.

* Термін «ветеран» використовується виключно щодо осіб, звільнених з військової служби.