Post title getting code

Тисячі осіб, що потребують допомоги, тисячі історій, які ми зустрічаємо, надаючи їм підтримку. Та з дозволу цих людей розповідаємо читачам.
* * *
Ранок 24 лютого 2022 року Ірина пам’ятає дуже добре. О 5-й годині вона прокинулась в м. Ізюмі від телефонного дзвінка, це була її донька, яка на той момент перебувала в м. Харкові. Дівчинка була дуже схвильована та повідомила, що в її місті вибухи. Можна лише уявити, що відчувала жінка на той момент. Донька Ірини дуже просила забрати її звідти. Швиденько зібравши всі свої документи та заправивши машину, Ірина вирушила в дорогу. Уже 25 лютого о 7-й ранку вона була в Харкові. Проте сім’я вирішила вертатись назад, до Ізюма. Адже на той момент ніхто не міг точно спрогнозувати хід війни, і здавалося, що в маленькому місті буде більш безпечно.
Через декілька днів, уже з 28 лютого Ірина побачила перші літаки, які скидали бомби на її місто. Це все відбувалось майже тиждень. Життя мешканців Ізюма стало схожим на кадри з фільму. Зв’язок був дуже поганий, тому всі новини людям доводилось дізнаватися не з офіційних джерел, а від знайомих та родичів.
Тоді були тяжкі часи для кожного. Немає зв’язку з рідними, їжі, води. Проте були люди, які, незважаючи на небезпеку, намагались допомогти іншим — це були волонтери. Ірина дуже вдячна благодійній організації ADRA за продовольчу допомогу. У той час люди майже нічого не мали, роботи не було, їжа у всіх закінчувалась, а за водою треба було ходити до річки. Тому продовольчі набори були дуже доречні.
* * *
Родина Ірини отримала продовольчу допомогу в межах проєкту за сприяння Всесвітньої продовольчої програми ООН (World Food Programme) та представництва ADRA у Швейцарії (ADRA Schweiz/Suisse). Цей проєкт охоплює найбільш уразливі області України, насамперед прифронтові та важкодоступні території.