Продовжуємо рубрику, у якій ADRA Ukraine щотижня знайомить читачів з історіями своїх працівників.
⠀
На початку бойових дій Сергій з родиною перебував у Добропіллі Донецької області, куди вони переїхали в 2014 році. Сергій згадує, що відчував тривогу лише за безпеку власних дітей. Сам не боявся, бо вже вдруге зіткнувся з поняттям «війна».
⠀
«Мені було не вперше переживати ці почуття, тому одразу включився режим “діяти”. Тож я поїхав заправляти машину, купувати харчування, облаштовувати підвал та збирати тривожні валізки», — розповідає Сергій. Через декілька днів він почав активно допомагати переселенцям, які приїздили в їхнє містечко з Волновахи.
⠀
Родина Калініних не планувала виїжджати за кордон і не піддавалася паніці, бо «вже це переживали і були підготовлені». Але ніхто не знав, що цього разу все буде по-іншому. Коли почалися сильні обстріли, Сергій зрозумів, що треба рятувати дітей. Уже понад місяць вони не виходили з підвалів і кожного дня були на межі життя та смерті. Так родина Калініних вдруге стала вимушеними переселенцями.
⠀
У квітні, коли бойові дії розгорнулись в їхній бік та оголосили загальну евакуацію, вони переїхали до Полтави до родичів. Місяць пожили в них, а потім знайшли будинок в оренду, який вони зараз знімають ще з однією родиною. Хоча Сергій може виїхати за кордон, бо є багатодітним батьком та виховує троє дітей — він вирішив залишитись та допомагати постраждалому населенню, чим може.
⠀
Про організацію ADRA він дізнався зовсім випадково. Ще в 2015 році, коли займався гуманітарною допомогою переселенцям у Донецькій області, познайомився з багатьма представниками цієї організації. Разом доставляли питну воду та засоби гігієни в райони без інфраструктури.
⠀
А в 2022-му команда ADRA шукала представника в Полтаві — і Сергій став координатором продуктової допомоги в Полтавській області. Тож зараз Сергій має роботу та може займатися благодійною справою, яку він дуже любить.