Published On: 07.09.2022Categories: Новини

Бойові дії на території України змусили Інесу з чоловіком та дітками двічі стати внутрішньо переміщеними особами.

Перший раз це було в 2014 році. Через початок військової агресії Баранови були змушені покинути все нажите майно та повернутись до рідного Маріуполя. Так вони вперше офіційно стали внутрішньо переміщеними особами. З часом їхнє життя нормалізувалося, наскільки це можливо. Старша дитина — хлопчик Михайлик пішов у перший клас. Інеса народила другу дитину, доньку Анну. Родина Баранових вже будувала своє майбутнє в Маріуполі. У 2021 році їм навіть вдалося придбати власне житло, але через рік їхні плани знов зруйнувала війна:

«Це не зрівняється з тим, що було раніше. Коли ми тікали з Маріуполя, я всім казала, що ми були в пеклі», — згадує Інеса.

«Ми прожили майже місяць у підвалі при температурі мінус 12 градусів без води та їжі, все це неможливо було дістати. Воду ми зливали з бойлерів та батарей, вона просто замерзала. А 13 березня о 09:20 двір нашого будинку опинився під авіаударом — трапилось жахливе. Ми поховали у дворі 13 чоловік. Тоді осколками поранило мою дитину».

На той час лікарня ще працювала й Анні змогли накласти шви. Коли вони повернулися, то не впізнали власного двору: порожні вікна, обгорілі машини, що стояли поряд з домом — згоріла й автівка Баранових. Лише на початку травня родина дісталась Ірпеня, де вони звернулись до центру «Я — Маріуполь». А там їм порадили шукати допомоги в організації ADRA Ukraine.

«Ми отримали допомогу, хоча навіть не очікували», — каже Інеса.

«Хочемо витратити отримані фінанси на дитину, яка йде до першого класу. Також нам потрібен одяг та засоби першої необхідності, бо ми виїжджали з маленькою валізою речей. Все інше залишилось в Маріуполі, розкрадене та знищене. Також ми починаємо шукати собі житло».

«Ми дуже вдячні, що є такі люди як ви! Що є такі фонди, які допомагають переселенцям. Зараз це дуже важливо для всіх нас. Адже люди не просто втратили житло, матеріальні цінності — люди втратили рідних, близьких, ціле життя. Ваша допомога зараз дуже важлива для нас».