Post title getting code

“Як благодійна організація ADRA Ukraine турбується про безпеку працівників і бенефіціарів” – розповідає Михайло Сьомін, менеджер з безпеки ADRA Ukraine.

— Михайле, як спеціаліст з безпеки, розкажіть будь ласка, з якими ризиками стикаються зараз працівники Адвентистського агентства допомоги та розвитку в Україні?

— Повномасштабна війна додала нові небезпеки та виклики для працівників ADRA Ukraine. До існуючих загальних ризиків (таких, як, наприклад, ризики, пов’язані з транспортом та пересуванням) додалися абсолютно нові, серйозніші. В основному це стосується ракетних ударів, артилерійських обстрілів, ударів із застосуванням БПЛА, небезпеки мін і боєприпасів, що не розірвалися. Багатьом нашим волонтерам та співробітникам доводиться працювати в зонах підвищеної небезпеки, де обстріл відбувається щодня: Куп’янський район Харківської області, прибережні райони Херсонської області, у тому числі місто Херсон, що піддається обстрілу десятки разів на добу.

— Які заходи вживаються для управління цими ризиками?

— Для контролю вищезгаданих ризиків у першу чергу ми розпочали нашу роботу з перегляду основних процедур ADRA Ukraine – у даному випадку Плану Безпеки (Safety and Security Plan) – базового документа будь-якої гуманітарної організації з питань безпеки співробітників, стара версія якого не містила нових видів небезпек. Були додані заходи реагування на загрози, превентивні заходи, переглянута частина реакції менеджменту ADRA Ukraine у разі надзвичайної події, процедура звітності про інциденти тощо.
Підвищений ризик радіаційного забруднення та повного відключення електроенергії у 2022 році підштовхнув нас до складання додаткових, більш розширених процедур реагування у разі ядерної атаки або інциденту на АЕС, а також дій у разі блекауту.
Для основних офісів організації, які могли б першими постраждати у разі подальшого погіршення ситуації на фронті, склали плани евакуації, релокації та гібернації (тимчасового перечікування в офісі), визначили ролі відповідальних за евакуацію.

— Що робиться з практичної точки зору для підвищення безпеки?

— Насамперед ми забезпечуємо наших співробітників засобами індивідуального захисту: бронежилетами та захисними касками. Усі, хто працюють у зоні підвищення ризику, для підвищення своєї особистої безпеки повинні користуватися цим обладнанням. Також обов’язково мати із собою індивідуальну аптечку долікарської допомоги, в якій є набір засобів для зупинки кровотечі – основний вид травми в умовах воєнних дій. Обов’язково наявність турнікету в подібній аптечці.

— Чи знають працівники, як застосовувати ці засоби? Чи проходять вони навчання?

— Звичайно. Кожен працівник, який постійно працює в зонах підвищеного ризику, особливо волонтери та польові фахівці, мають проходити навчання з надання долікарської допомоги. Наприклад, наймасовішим і найнебезпечнішим, з точки зору територій ведення діяльності, в ADRA Ukraine є проєкт за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP), волонтери та координатори якого в усіх галузях пройшли подібне практичне навчання від професійних інструкторів. Усі учасники навчання відпрацювали способи зупинення критичної кровотечі, методи серцево-легеневої реанімації.

— Чому ще навчаються ваші працівники?

— Тут все залежить від ризиків, із якими можуть стикатися ті чи інші працівники. Наприклад, великий фокус уваги у нас спрямований на навчання з ризиків, пов’язаних із мінною небезпекою. Масштаб забруднення вибухонебезпечними предметами, що не розірвалися, та мінами в Україні на цей момент є найбільшим у світі. Особливо це актуально для деокупованих регіонів південно-східних областей нашої країни. Тому для команд, що працюють на цих територіях, регулярно проводяться навчання за стандартом EORE (Explosive Ordnance Risk Education) від наших партнерів з інших неурядових організацій, які займаються гуманітарним розмінуванням та обізнаністю населення. На сьогодні ми співпрацюємо з організацією Halo Trust, яка має високу експертизу щодо цього питання.
Коли був підвищений ризик аварії на Запорізькій атомній електростанції, була організована низка навчальних сесій з питань ядерної безпеки та дій у разі виникнення радіаційного забруднення. Працівники були ознайомлені із заходами щодо деконтамінації – видалення з тіла забруднюючих частинок та зараженого одягу; основними заходами профілактики потрапляння частинок на поверхню шкіри та всередину організму; застосування медикаментів, які мінімізують наслідки впливу радіаційних частинок.
Для керівників проєктів та основних фахівців, які виїжджають у регіони з підвищеним ризиком, ми за допомогою професійних навчальних організацій проводимо розширені навчання з безпеки. Зокрема, зараз організація INSO (International NGO Safety Organization) проводить низку чотириденних навчань у форматі офлайн з питань особистої безпеки, в яких вже взяли участь деякі наші керівники. Відгуки учасників були дуже позитивними, тому ми продовжимо таку практику і надалі.

— А які заходи ви організовуєте задля безпеки офісів?

— По-перше, ми намагаємося вибрати приміщення, що мають хоча б найпростіші укриття, або ті, де міг би бути реалізований принцип «двох стін». Наприклад, у Києві та Бучі в офісах є напівпідвальні приміщення, де працівники можуть перечекати повітряні тривоги. У м. Дніпрі укриття знаходиться безпосередньо поблизу офісу.
Для мінімізації ризику травмування уламками скла під впливом вибухової хвилі ми наклеїли спеціальну захисну плівку на вікна. Також в офісах ми підтримуємо постійний запас води на випадок гібернації і придбали готову їжу довгого зберігання.
Для безперебійної роботи ми забезпечили офіси супутниковим інтернетом та альтернативними джерелами живлення (генератори, павербанки, батареї), а, наприклад, для офісу в м. Дніпрі закупили професійний дозиметр радіації у зв’язку з відносно близьким розташуванням до ЗАЕС.

— З якими проблемами в питаннях безпеки стикаються працівники організації безпосередньо на місцях? Як вдається їх вирішувати?

— Для волонтерів та польових координаторів найчастішою проблемою є пошук точок видачі гуманітарної допомоги, у яких або поряд з якими були б укриття. Особливо це стосується невеликих міст чи сіл, де таких укриттів просто немає, або ж вартість оренди придатного приміщення є невідповідною, виходячи з бюджетів, виділених донорами. Якщо таких приміщень не вдається знайти, ми обов’язково встановлюємо таблички на кожній точці видачі, на яких позначаємо адресу найближчого бомбосховища.
Ще однією проблемою є те, що, на жаль, в умовах нинішньої війни дуже часто порушуються норми міжнародного гуманітарного права і нерідко об’єктами атак стають співробітники неурядових організацій чи приміщення, які такі організації використовують як склади чи офіси. З такими прецедентами стикалися і наші співробітники, які були неодноразово атаковані у процесі виконання гуманітарної місії, у тому числі за допомогою дронів FPV. Щоб запобігти таким випадкам, ми намагаємося збільшувати видимість приналежності наших співробітників до благодійної організації, використовуючи жилети нейтральних кольорів з написами ADRA, позначення гуманітарної організації на автівках тощо.
Також широке територіальне охоплення наших проєктів іноді стає викликом для проведення офлайн-навчань, оскільки не всі тренінгові організації готові виїжджати у віддалені регіони країни. Проте ми виходимо з цієї ситуації в тому числі за допомогою інших неурядових організацій (таких як КоЛеСо, Червоний Хрест, UK-Med тощо) і таким чином закриваємо цю потребу.