Published On: 11.08.2022Categories: Новини

Сьогодні кожна людина має свою історію війни. Кожна з них особлива та не може залишити байдужим. Розповідаємо одну з багатьох історій, з якими щодня зустрічається команда ADRA Ukraine.

Світлана Щепакіна з міста Сєвєродонецька змогла виїхати до безпечного місця за сприяння евакуації мирного населення від ADRA Ukraine. Вона розповіла:

— У лютому цього року я відчула війну вже вдруге — перший раз вона змусила мене у 2014 році переїхати з міста Луганська до міста Сєвєродонецька. Там, у сірій зоні, я прожила вісім років. Це було як на пороховій діжці, як на вулкані. Я хвилювалася, що щось може трапитися. Так і сталося.

Війна торкнулася всього Сєвєродонецька. Це місто не було мені рідним, але воно стало для мене таким, бо прийняло мене. Саме в ньому народилася моя друга дитина. І мені дуже шкода цього міста! Коли там розпочалися воєнні дії, воно трималося дуже довго. Я кожного дня плакала, ридала, так мені було шкода його. Воно маленьке. Зручне. Якраз перед цим його відбудовували. Адже коли я в 2016 році приїхала до Сєвєродонецька, це місто було сірою зоною. Але потім почало розквітати. З’явилися вимощені алейки, розчищений парк, були облаштовані скверики. Місто справді розквітало. Аж ось почалися ці воєнні дії…

У мене така рана була в душі, я навіть не можу підібрати слів! Усе це тепер зруйноване…

Про проєкт евакуації я випадково дізналася з Фейсбуку. Саме в цей час я була налаштована виїжджати, але не знала як. Коли зателефонувала за тими номерами, що були вказані в оголошенні, виявилося, що вони збережені в мене в телефоні ще з 2014 року. Я не очікувала такого. Одразу зателефонувала, записалася, і дуже швидко нас запросили на евакуаційний рейс. Я дуже вдячна організації ADRA Ukraine за можливість виїхати.